49У лютому в Україні дещо погіршився рівень свободи слова, порівняно із попереднім місяцем. Такими є результати моніторингу свободи слова, який проводить Інститут масової інформації.

Зокрема, за даними ІМІ, у лютому в Україні відбулося 8 випадків перешкоджань журналістам (у січні — 1), 5 побиттів (у січні — 6), один журналіст загинув у зоні АТО (фотокор «Сегодня» Сергій Ніколаєв).

Водночас, на території Криму, у лютому ІМІ зафіксував 3 випадки тиску на ЗМІ і журналістів (у січні — 2). Зокрема, це вимоги окупаційної влади блокувати так звані «екстремістські сайти», а також відмова кримському сайту QHA в здійсненні інформаційної діяльності в Криму.

У лютому також відбулося 2 випадки затримання журналістів представниками «ДНР» — італійського та польського журналістів було затримано на кілька годин та обшукано.  Подробнее…

1 (1)У 2014 році на території України було зафіксовано майже тисячу порушень свободи слова, найгіршими місяцями стали березень та травень. Такими є дані щорічного дослідження Інституту масової інформації «Барометр свободи слова».

Загальна кількість порушень свободи слова у 2014 році склала 977 випадків, що вдвічі перевищує показники 2013 року (496 випадків), і втричі – 2012 (324 випадки). Напади стали категорією, у якій зафіксовано найбільше порушень (285 випадків, у 2013 – 97).  Зокрема, згідно даних ІМІ, пік нападів на журналістів припав на січень та лютий 2014 року, коли було побито відповідно 82 та 70 журналістів.

imi141.jpg

«Окрім росту числа нападів на журналістів у зв’язку з їхньою роботою, ми також відмітили певну еволюцію насилля щодо журналістів у 2014 році, — заявила виконавча директорка Інституту масової інформації Оксана Романюк. — Ніколи раніше ми не стикалися із викраденнями журналістів незаконними збройними формуваннями, ніколи раніше не було внутрішніх переселенців-журналістів, які змушені були покинути свої місця проживання у зв’язку з професійною діяльністю».

Пік викрадень журналістів припав на квітень, коли у полоні побували 20 журналістів, усі – в Донецькій області. Загалом протягом року у полоні побували 76 журналістів. Досі перебувають у полоні сепаратистів «ЛНР» луганський журналіст Сергій Сакадинський, та харківський журналіст Роман Черемський, які були захоплені у серпні 2014 року.

У 2014 році такі міжнародні організації, як «Репортери без кордонів» та «Комітет по захисту журналістів» включили Україну у трійку країн світу, що є найбільш небезпечними для журналістів (після Сирії та Палестини). Протягом року, на території України загинуло 7 журналістів, з них один – під час подій на Майдані, і 6 – у зоні АТО.  Дані ІМІ об’єктивно свідчать, що убивства журналістів та ріст фізичної агресії пов’язані із двома ключовими факторами – подіями на Майдані, та згодом — російською агресією і воєнними діями на території України.

Не  дивлячись на ріст загроз, в країні лишилася актуальною проблема безкарності. «У 2014 році, попри прихід нової влади, ми так і не побачили активних розслідувань нападів на журналістів або покарання агресорів. На жаль, безкарність лишилася практично на рівні минулого року. У той же час, у 2014 році сталося багато випадків, за які держава Україна не може нести відповідальності, оскільки вона не контролює частину своєї території», — заявив медіа-юрист ІМІ Роман Головенко.

Кількість випадків цензури у 2014 вдвічі перевищила показник 2013 року (134 у 2014 порівняно із 62 у 2013). Пік випадків цензури припав на травень (38) та червень (28) – і був пов’язаний із відключенням українських телеканалів на Сході країни.

Протягом року також сталося 63 напади на офіси редакцій, що майже у вісім (!) разів більше ніж у 2013 році (8). Пік нападів припав на травень, і був пов’язаний з погромами редакцій місцевих видань у Донецькій та Луганській областях. Нападники з бітами громили офіси місцевих ЗМІ за відмову співпрацювати із сепаратистами.

Источник: mediabusiness.com.ua

26 (1)Большинство россиян пока не готовы отказаться от чтения печатной периодики, несмотря на то, что аудитория электронной прессы стремительно растет. Об этом свидетельствуют результаты опроса Всероссийского фонда исследования общественного мнения (ВЦИОМ), проведенного ко Дню российской прессы, который отмечается 13 января.

Согласно результатам опроса, большая часть россиян (73%) признались, что не готовы совсем отказаться от бумажных СМИ, и лишь 17% заявили, что уже сейчас могут полностью перейти на чтение электронных версий изданий в интернете. При этом молодые люди выражают подобную решимость вдвое чаще, чем в среднем по выборке (36%), а люди пенсионного возраста, напротив, крайне редко — 4%.  Подробнее…

27Украина получила 127 место в индексе свободы слова от международной негосударственной организации «Репортеры без границ». По данным доклада World Press Freedom за 2014 год, по сравнению с прошлым (2013) годом Украина опустилась на одну позицию в рейтинге, который включает ровно 180 стран мира, и заняла место между Колумбией и Афганистаном. 

На первых восьми местах рейтинга — европейские страны. Лидер индекса — Финляндия, в первую пятерку также вошли Голландия, Норвегия, Люксембург, Андорра и Лихтенштейн. Что касается России, то в рейтинге она заняла 148 строку, как и год назад.
Согласно докладу, опаснее всего проводить расследования журналистам в Китае, Сомали, Сирии, Туркменистане и Северной Корее. Замыкает рейтинг африканское государство Эритрея.

Подробнее…

87Главные события 2014 года, безусловно, происходили в Украине. Российские СМИ всегда уделяли ситуации на юго-востоке соседней страны много внимания, причем некоторые — даже больше, чем внутрироссийским делам.

В результате фамилию президента Украины в некоторых СМИ можно было в 2014 году встретить чаще, чем фамилию президента России, да и само слово «Украина» — чаще, чем слово «Россия». «Медуза» с помощью инфографики показывает, кто писал об Украине в России чаще других.

Для наглядности «Медуза» взяла данные расширенного поиска «Яндекса» с начала 2014 года до 15 декабря. По ним, например, видно, что Lifenews употреблял фамилию Порошенко чаще, чем фамилию Путина. В «АиФ» Украина упоминалась чаще, чем Россия.  Подробнее…